Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шумливий — 1 прикметник який утворює шум шумливий 2 прикметник пінявий … Орфографічний словник української мови
бучний — а/, е/. 1) Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2) Галасливий, гучний, шумливий … Український тлумачний словник
голосний — а/, е/. 1) Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2) перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3) перен. Надмірно претензійний. 4) лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову… … Український тлумачний словник
іскристий — а, е. 1) Який сяє іскрами (у 1, 2 знач.); блискучий. || Пінявий, пінистий, шумливий. 2) перен. Яскравий, виразистий … Український тлумачний словник
шумкий — а/, е/. Те саме, що шумливий I … Український тлумачний словник
шумливість — вості, ж. Властивість за знач. шумливий 1) … Український тлумачний словник
шумливо — Присл. до шумливий I. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
шумовитий — а, е, рідко. Те саме, що шумливий I … Український тлумачний словник
галасливий — (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, голосний, шумливий, галасуватий … Словник синонімів української мови
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
